Відлигло звечора. Мороз вже не пече.
Кружляє у повітрі тихий сніг лапатий,
Вдягає сонне місто в білі-білі шати.
Здається –ніч поставила верстати
Й при світлі ліхтарів зимову казку тче.
Ні зір, ні місяця. Лиш тільки снігопад.
Такий густий-густий, що й темрява ясніє!
Сніжинки падають на плечі, руки, вії -
То оживають знов у пам’яті події,
Вертають в Україну напередодні свят.
Не завжди верстами і кількістю декад
Вдається виміряти віддалі та строки.
Знайомі з юності пісні стирають роки,
І через світлих сліз гарячу поволоку
Я бачу наяву далекий снігопад:
Стежки заметені ми торували знов,
Юрбою йшли від хати і до хати.
-Господарю, дозвольте заколядувати,
В свят вечір вам добра і щастя побажати,
Бо в грішний світ Спаситель немовлям прийшов!
Злітала музика з намерзлих струн гітар
І видихав акордеон ажурні трелі.
Ми молоді були, щасливі та веселі -
Живі герої у різдвяній акварелі,
Де фоном був нічний засніжений бульвар...
З тих давніх пір пройшло не мало вже років...
Не йде у Сакраменто сніг рясний, лапатий.
Незмінним є одне: Різдво – зимове свято,
Хоч можуть у ці дні дощі нас полоскати,
Та не змовкає наш дзвінкий, різдвяний спів.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слепость душ - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
*Фотоиллюстрация "Слепой музыкант" взята из Интернета по ссылке:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XIX/1840-1860/Mikeshin/2.JPG
** Что касаемо самого стиха, то в первоначальном экспромте это было так:
* * *
слепость душ-
страшней всего.
не сравнится с ней-
глазная...
ведь наощупь-
можно жить.
с пустотой в душе?!
ВСЕ ЗНАЮТ:
глаз незрячесть
не сравнить
с чернотою-
бездуховной...
можно
с чистотой дружить-
даже в бельмах,
безусловно!
но, с коростою души-
закрывается сознанье;
в чувствах-
как не вороши,
не прозреешь-
осязаньем.
18.08.2008
НО, в публикации я заменила это самое:
"все знают" на "едва ли", потому как подумалось,
что это будет все же более уместным - точнее, что ли?!
Вот так и живут эти два варианта - родственной стихомыслью...
Людмила Солма, 2009
